Чудовий весняний день набирав сили. Сонце ще не припікало так, як влітку, а лише пустотливо гралося з перехожими, щедро роздаровуючи веснянки та гарний настрій. Хекаючи, важко дихаючи й витираючи спітніле чоло хусточкою, я невпевнено підіймалася сходами, позираючи час від часу на клаптик паперу з адресою. «Все, майже на місці» - вигулькнуло в голові, коли долала останні 10 сходинок. Нарешті простягнула руку до дверей – відсахнулася, несподівано зіткнувшись із чоловіком, який саме виходив з офісу.
- Добридень! – жваво привітався він, широко посміхаючись. – то, мабуть, ви телефонували півгодини тому?
- Ага, – видихнула напруження від зіткнення – І Вам доброго дня!
Так я познайомилась із клубом споживачів «Первоцвіт» та його президентом і засновником Бондарем Сергієм Петровичем. Того дня я вперше дізналася про унікальну валеологічну оздоровчу програму. А ознайомив мене з нею сам автор, Сергій Петрович. І розпочав із інтригуючого запитання:
- А чи не хотіли б ви народитися ще раз, але вже усвідомлено?
- Звісно – здивувалася я – але як? Невже це можливо?
- Еге ж, – загадково посміхнувся співрозмовник – можливо. Запрошую і Вас долучитися до нових знань, які необхідні кожному жителю планети Земля. Чи погоджуєтесь ви витратити 15 хвилин і послухати?
Погодилась. Тоді я ще не знала, що дуже скоро почнеться абсолютно інше, нове життя.
- Отож, - повів оповідь Сергій Петрович – розпочнемо з основних понять. Чи замислювались Ви над тим, що являє собою людина і в чому сенс її життя?
- Гм…та навіть не знаю, що відповісти – складне питання. Мабуть, у кожного буде своя відповідь, чи не так?
- Це питання завжди було основним для філософії, а нині ще й психології. З давніх-давен філософи сиділи в комірчинах при світлі каганця за фоліантами, шукаючи відповіді, намагаючись пояснити взаємодію системи «Людина - Світ», знайти сенс життя. Безперечно, у Канта, Ньютона, Декарта та інших був могутній інтелект, от вони й брали певні поняття, які вважали істинними, і підіймали їх до вершин аксіом. А потім на їх основі вже будували цілу систему світоустрою. Проте усі ці системи були витвором розуму одного-двох мислителів. І не було жодної змоги перевірити, чи на правильному шляху вони в своїх міркуваннях, довести чи спростувати певну точку зору, бо на той час не було інструментів та методик для дослідів.
Дев’ятнадцяте століття подарувало нам таку можливість: із розвитком квантової фізики вчені зуміли провести досліди з найменшими частинками, зокрема фотонами. У 80-ті роки двадцятого століття було проведено такий дослід: фотон розділили навпіл, частинки розігнали в різні боки у дві трубки. Пролетіли ці «пів-фотончики» по одинадцять кілометрів – аж раптом перед ними розгалудження: направо й наліво. І частинки миттєво роблять однаковісінький вибір, уявляєте?! Хоча вони й розділені навпіл фізично – на рівні свідомості все одно лишаються єдиним цілим. Отож, висновок: свідомість єдина, просто розділена на об’єкт – зовнішній світ і суб’єкт – того, хто пізнає цей світ - людину. Тобто всі люди та навколишній світ - одне ціле, і свідомість у цього цілого – єдина і первинна відносно матерії. А вже із свідомості витікає матеріальне буття та все різнобарв’я навколишнього середовища, яке філософи помилково відокремили від людини.
Наприклад, Арістотель запевнив, що світ складається з малесеньких частинок – атомів. При цьому він брав за основу постулат, згідно якого людина й світ виникли з різних джерел – світ був завжди, а людина – ні. А вже на базі цього твердження інші вчені побудували механістичну «Ньютоно-картезіанську» парадигму, згідно якої людина не може впливати на навколишній світ.
Квантова фізика спростувала цю думку. Досліди показали, що свідомість експериментатора впливає на перебіг та результат самого експерименту. Отже, матерія може існувати у вигляді хвилі чи частинки. Свідомість же колапсує, призводячи до первинного розподілу суб’єкта (людини) та об’єкта (навколишнього світу). Саме тому людину і світ не сприймали як єдине ціле, незважаючи на те, що виникли вони з одного джерела. Цим пояснюється, що протягом багатьох років люди були впевнені, що світ має дуальну структуру. Проте навколишній світ може бути лише невеличкою частинкою хвилі, первинної матерії – такою собі малесенькою вершиною айсбергу, - існуючи одночасно ще й в нескінченній кількості варіацій, які виникли після колапсу. Можна сказати, що ця багатоваріантність - то і є фундаментальна властивість Всесвіту. До речі, небезпідставні підозри щодо існування паралельних Світів виникли саме завдяки оцій його властивості.
- Чи існує якась література, в якій про це розповідається? Крім наукової фантастики, звісно.
- Звичайно існує. Проте є також багато авторів, які у своїх працях односторонньо використовують фундаментальну властивість Всесвіту. На загал у такій літературі навчають як, використовуючи багатоваріантність, змінювати навколишній світ заради власної вигоди, але при цьому не враховується вплив на еволюцію свідомості індивіда.
Треба сказати, що людина просто сама собі заважає, начитавшись таких порад. І знаєте, чому? Автори, на жаль, не враховують один маленький нюанс: наше «вище Я» (душа, підсвідомість, самість) вибирає ту варіацію буття, яка якнайкраще підходить для еволюції свідомості індивіда. Еволюція свідомості – це підвищення духовного рівня. Саме завдяки йому людина розширює світогляд, отримує змогу глибше аналізувати, і як наслідок – змінюється навколишній світ людини, і їй стає більш затишно та комфортно. Навколишній світ – наш найліпший друг та вчитель. Він віддзеркалює людину у всій своїй багатогранності. Якщо людина перебуває в стані піднесення, радості, любові, - то і навколишній світ буде їй посміхатися і підтримувати. А також показує глибоко заховані проблеми, які людина не бачить, чи навіть забула. Коли Вам необхідно на щось звернути увагу – у Вашому житті відбувається якась ситуація, показуючи з чим потрібно працювати і що змінювати. Через взаємодію із навколишнім світом Ви отримуєте унікальну можливість стати кращим, тобто еволюціонувати.
Саме тому можна стверджувати, що людина – це процес, потік, який постійно рухається і змінюється через взаємодію із зовнішнім світом. Сьогодні вона одна, через деякий час – інша. Величезну помилку роблять ті, хто намагається людину загнати в рамки конкретних понять «так-ні» чи «добро-зло», почепити штамп однозначності. І тільки-но ми починаємо це робити - як автоматично намагаємося спинити потік, яким є людина. Цей процес, насправді не можна однозначно трактувати (істина завжди знаходиться десь посередині протилежностей). А от фактори, які впливають на цей потік, регулюють його та направляють - зараз розглянемо. Звісно, якщо ви не втомилися.
- Ні, що Ви! Розкажіть, будь-ласка.
- Людину формує чотири основних потоки, кожному з яких відповідає одна із чотирьох стихій. Земля – то харчовий потік, адже Земля-матінка нас годує; вогонь – то потік руху, такий же мінливий та стрімкий чи тихий та ледь-ледь жевріючий; повітря - то потік думок, такий легкий та прозорий – проте точно так же може чинити опір, як і саме повітря; вода, як Ви вже здогадалися, формує водний потік, котрий складає наш водний баланс, адже ми є життя, що залежить від води. До речі, знаєте, що коли людина приходить у цей світ, вона на 80-85% складається з води, а в старості лише з 50-55%... фактично старість - це засихання… Так от, коли ці потоки правильно сформовані, - а, до слова, валеологічна програма «Первоцвіт» саме цьому й навчає, - створюється біологічна норма, відновлюється природне квантове налаштування, людина стає здоровою.
Квантове налаштування – то перша скрипка в оркестрі здоров’я людини. От уявіть собі таку ситуацію: біле фортепіано поблискує лакованим боком під м’яким світлом концертної зали. До нього підходить піаніст-віртуоз, сідає, торкається тонкими пальцями клавіш – і народжує божественні звуки, музику, яка нікого не залишить байдужим. Хтось в залі навіть пустив сльозу, всі притихли, багатьом перехопило подих. Шквал овацій, піаніст – загальний улюбленець… А потім фортепіано потрапляє до мокрого холодного підвалу, білий лак припадає пилом, струни натягуються чи послаблюються. Минає деякий час – і фортепіано знов виблискує в тій же концертній залі. Пил ретельно здмухнули, лак дбайливо відполірували, а от про струни далекий від музичних інструментів робітник забув. І підходить все той же піаніст-віртуоз, і все так же торкається клавіш – але не прекрасні звуки народжує його гра, а позбавлену будь-якої милозвучності какофонію…
Так от, людина ж набагато складніша за фортепіано, і механізми заховані в ній складніші за струни фортепіано. От і виходить, що коли всі потоки викривлені, природне квантове налаштування зруйноване, від людини, як і від фортепіано, лишається лише оболонка, а внутрішні органи, настрій вражені так званим станом «передхвороби».
- «Передхвороби»? Вперше чую про таке поняття… поясніть, будь-ласка, що це?
- То такий стан, коли, найменший стрес, інфекція, погана звістка, депресія легко запускають хворобу. Раніше, коли цивілізація була більш здоровою, люди відчували саму «передхворобу» уже як хворобу. І за допомогою природи легко відновлювали свою фізіологічну норму. А зараз населення настільки відійшло від цієї норми, що стан «передхвороби» вважає за нормальний, а хворобою – нестабільний, критичний, передсмертний стан, який в кращому випадку завершиться поверненням до «передхвороби».
Ви спитаєте: а що ж тоді таке здоров’я? Насправді воно не дається лікарями чи пігулками, його не можна купити за гроші. Здоров’я – то найбільший скарб людини, про який вона чомусь замислюється лише тоді, коли втрачає... я скажу більше: здоров’я людини неправильно розглядати лише як фізичну, соціальну чи психічну складову. Насправді поняття здоров’я набагато складніше, ніж здається на перший погляд, і містить в собі три взаємопов’язані сфери:
- Перша – здорове тіло, коли не крутять суглоби на зміну погоди, не «стріляє» в спині чи попереку, не болять голова чи м’язи, Ви можете легко пройти пару десятків кілометрів. Після фізичного навантаження не хочеться полежати на канапі, бо немає сили зрушити з місця – навпаки, хочеться літати, адже втома взагалі відсутня. Більше того: тіло настільки легке, що Ви його зовсім не відчуваєте.
- Друга – усвідомлення себе і світу як єдиного цілого. Людське «его» з одного боку розвиває людину, сприяє її самовдосконаленню, проте з іншого – це стіна, яка відділяє людину від світу. Звісно, існують методики, які допомагають його «почистити». В результаті цього, «его» тоншає, поступово стає прозорим настільки, що, зазирнувши в себе, Ви зможете побачити і відчути все, що Вас оточує: ліси, озера, гори, моря, інших людей – їх світ, цілісний, живий і неповторний. І через деякий час Ви усвідомите себе і весь світ єдиним цілим.
- Третя - відкриття власного таланту, покликання, Божого дару, який є у кожної людини. Знаєте, душа мені завжди уявляється велетенським діамантом, дуже майстерно обробленим. Коли на нього потрапляє божественне світло – грані починають вигравати, сяяти, перехоплюючи дух. І сяйво у кожної коштовності своє, неповторне, воно ніби відбиває Вашу внутрішню красу, адже талант у кожного різний: хтось створює чудовий неперевершений одяг, хтось – випікає хліб, скибочку якого з’їси - й увесь день ситим і бадьорим ходиш, а хтось, можливо, народжений виховувати дітей. Але засяє цей діамант лише тоді, коли правильно сформуєте усі чотири потоки, які допоможуть змити «бруд», «пил» та інше з його граней.
Коли усі три сфери створені – можна сказати, що людина здорова в космічному божественному розумінні. Духовне сходження починається лише тоді, коли людина здорова.
- Ото й усе?! Так просто? – здивування моє не мало меж.
- Я хочу нагадати Вам етапи «великого шляху» до здоров’я:
1. створюється легке, Вами кероване й невідчутне Ваше фізичне тіло;
2. усвідомлення Вами не на рівні віри, а на рівні абсолютного знання Вашої єдності зі світом;
3. відкриття Вашого власного таланту, покликання, Божого дару.
Але на шляху до здоров’я є свої підводні камені. Можна створити здорове тіло – і все буде легко виходити, майже само собою відбуватися в Вашому житті. А Ви будете лише спостерігати за цим процесом: підвищиться працездатність, до всього Ви будете ставитись творчо, усвідомлено, бо не будете відволікатись на відчуття, які дає стомлене тіло. Ви не будете втомлюватись взагалі… В цьому новому для Вас стані можна легко втратити міру, почати зловживати задоволеннями і перестати звертати увагу на свій духовний розвиток.
Можна відчути себе в єдності зі світом – і дуже швидко отримати хорошу посаду чи зірвати джек-пот, погнатися за наживою і не зрозуміти свого покликання. У Вас буде високооплачувана робота, комфортабельне авто, розкішні апартаменти. Ви зможете виконати будь-яку свою забаганку. Для Вас широко відчиняться двері найпрестижніших установ. Проте мине час, і Ви відчуєте фальш, складеться враження, неначе Ви забули про щось дуже важливе. Не подумайте, що я проти матерільних благ чи закликаю Вас до аскетизму - просто треба чітко для себе зрозуміти, що матеріальна вигода – це не головне, вона повинна бути лише на другому місці. Інакше життя просто пройде механічно, і Ви не зможете знайти його сенс.
Можна відкрити своє покликання, талант, створювати шедеври, а потім погнатися за грошима і розміняти свій талант на мідяки. Пам’ятаєте оповідання Ф. Кривіна «Не те»? Молодий талановитий художник мріє намалювати чудове полотно: він просто марить величними крилами ангела. Сотні разів він поривається створити шедевр і кожного разу щось не так. «Не те!» - вигукує художник. Уві сні до нього приходить старий, ім’я якому Нете, дає поради, і зранку юнак знову захоплено малює… А тим часом багачі платять шалені гроші за портрети. І от молодий художник, який все ще ледве зводить кінці з кінцями, стає портретистом. Минає час – він відомий, шанований та багатий. Життя вирує, художник ситий та задоволений. От тільки старий Нете уже не навідує його уві сні… А років через 20 шанований метр портретистики, перебираючи свої ранні роботи, знаходить давно забуту, запорошену картину ангела. І раптом згадує всі свої прагнення, свої мрії. Окрилений, він пробує домалювати незакінчений шедевр, проте рука вже автоматично виводить знайомі класичні обриси портрета. І художник у розпачі вигукує: «Не те!» А вночі уві сні до нього приходить старий Нете, мовлячи : «Ти знову покликав мене… Але вже занадто пізно…»
На своїх семінарах ми застерігаємо та навчаємо Вас, як оминути всі підводні камені.
Але й це ще не все. Насправді є ще одна стихія – метал, і відповідає вона за психічні концепції. Життя «переплавляє» нас, посилаючи певні випробування та ситуації, як той метал у горні. Коли людина пережила якусь ситуацію, зробила висновок, змінила, осмислила своє ставлення - фактично змінила концепцію, - вона сама змінюється. Так і метал під дією вогню, молота та ковадла із сірою безформної маси стає дійсно прекрасним витвором, здатним захоплювати. Отож просто життєво необхідно навчитися гнучко вчасно змінювати свої концепції…
А якщо підвести підсумок – то валеологічна оздоровча програма «Первоцвіт» необхідна кожній людині від 12 до 90 років. Це єдина можливість знайти себе і стати здоровим.
-А й правда, - вразила мене думка, – що ми сьогодні бачимо? Маленькі дітки нездорові вже з самого народження. Коли я народилася, лише 20% дітей були з відхиленнями. А нині? Здорових немовлят не більше 1%. То виходить, що ситуація за якісь там неповні 50 років погіршилась майже в 80 разів. До того ж дуже рідко породілля народжує сама. Кесарів розтин лікарі рекомендують більш ніж у половині випадків. У багатьох молодих мам немає молока… Та й дітки слабенькі, мляві якісь.
А молодь! Юнаки й дівчата по 20-25 років. Здавалося, життя вирує, мов стрімкий потік. Та ми в цьому віці на ногах були день і ніч, в студентські роки взагалі спали лише по 4-5 годин на добу, і при цьому все встигали. З самісінького раннього ранку до пізнього вечора кудись бігли, щось робили… А нинішня наша молодь у вихідний день буде вилежуватись в ліжку до полудня. І пояснюють це як? «Нарешті випала нагода виспатися!» Дійсно, так і виходить: нині у молоді слабка енергетика - їм потрібно набагато більше часу для відновлення.
Сьогодні зранку слухала новини, так там озвучили такий факт: з приходом осені майже всі підлітки хворіють, та ще й одночасно на пару-трійку болячок! А згідно даних щорічних медичних оглядів хлопці-підлітки набагато здоровіші за дівчаток. Яких же нащадків вони після себе залишать? Та з такими темпами вже через 20 років не буде жодної здорової людини! Виходить, що нам загрожує повільне вимирання. Не буде ні потопів, ні катаклізмів – років за 50 людство просто потихеньку вимре.
Невтішний прогноз... Хоча, можливо, це все лише випробування… В будь-якому випадку, потрібно щось робити, і як можна скоріше! Як казав один мудрець: «Людина може змінити все на планеті… якщо почне з себе».
- Сьогодні саме Вам випала унікальна нагода народитися вдруге – завершив розмову Сергій Петрович. – А допоможе Вам у цьому валеологічна оздоровча програма «Первоцвіт», яка затверджена кафедрою валеологіі філософського факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.
Звісно, і це не все. Ще дуже багато інформації, яку я не можу донести до Вас за 15 хвилин. Тому я запрошую Вас Первоцветвідвідати наші семінари (починаючи з першого)!
